Що таке психологічна стійкість і як вона наближає нас до щастя

 

Термін «стійкість» (resilience) був запозичений англомовними психологами з фізики — це слово означає властивість пружного тіла відновлювати вихідну форму після припинення деформуючого впливу.

Наша психіка теж може бути "пружною" - у цьому випадку стійкість означає здатність людини успішно функціонувати у несприятливих обставинах.

Початкова здатність стійко переносити негаразди залежить від багатьох факторів — генів, виховання, соціальних можливостей тощо. Але це не значить, що стійкість не можна розвинути. Те саме і з факторами зовнішнього середовища: діти з неблагополучних сімей перебувають у зоні ризику, але приблизно третина з них (відповідно до тривалого дослідження психолога Еммі Вернер) чудово справляється з труднощами.

Важливо відзначити, що ця безцінна якість не означає впертості і непробивності — це властиво ригідним людям, які насилу змінюють свої погляди та звички, гірше пристосовуються до важких ситуацій, ніж м'які та гнучкі індивіди, хоча на перший погляд і можуть виглядати більш солідно.

Стійкість також не дорівнює "непробивному оптимізму", який часто заснований на запереченні неприємних емоцій і може призводити до необ'єктивної картини світу.

Стійка людина реалістично дивиться на життя і добре розуміється на своїх відчуттях, визнаючи і страх, і злість, і горе, коли вони з'являються. Але при цьому не дає емоціям контролювати свою поведінку, швидко переходячи від визнання того, що ситуація йому не подобається, до пошуків виходу з неї. Така людина вірить, що в її силах щось змінити.

Позбавлені цієї якості люди зазвичай починають звинувачувати зовнішній світ у тому, що він зробив їх нещасними, та виправдовувати власну бездіяльність.

Це не означає, що треба брати на себе повну відповідальність за те, що з вами відбувається — зрозуміло, природні катаклізми, хвороби, війни, рівень злочинності та багато інших неприємних речей знаходяться поза вашим контролем. Але в будь-якій, навіть найскладнішій ситуації є щось, чим ми керуємо. Відомий австрійський психіатр Віктор Франкл, який пройшов через концтабір, у своїй роботі «Людина у пошуках сенсу» вивчав, які стратегії допомагали іншим ув'язненим виживати за таких страшних умов.

Виявилося, що найкраще справлялися ті, хто вигадував собі якісь осмислені дії: наприклад, одна жінка не втратила волю до життя тому, що постійно стежила за станом свого волосся — того небагато, чим вона ще могла розпоряджатися.

Цікаво, що психологічна стійкість безпосередньо впливає на фізичну опірність організму. Наприклад, почуття гумору, за деякими даними, зміцнює імунну систему (зокрема, підвищує вміст слині імуноглобуліну А, який допомагає нам боротися з респіраторними захворюваннями).

Що допомагає стати стійкішим

Американська психологічна асоціація (АРА) розробила список із 10 порад для тих, хто хоче зробити власну психіку більш адаптивною та витривалою. Ось деякі з них:

- Зміцнювати стосунки всередині та поза сім'єю.

Окремо пощастило тим, у кого в дитинстві сформувався надійний тип прихильності: впевненість у підтримці батьків дозволяє дитині сміливіше досліджувати навколишній світ, що відбивається на здатності до активних дій у ситуаціях невизначеності та у дорослому віці. Але й для тих, кому не пощастило з батьками, є хороша новина: міцні, ніжні та повні взаємної турботи стосунки з партнером та друзями теж позитивно впливають на психологічну стійкість. У тяжкій ситуації ви знатимете, що не самотні — підтримка додасть зусиль, щоб боротися з обставинами. Це підтверджують навіть дослідження серед військових: дружні стосунки з побратимами помітно підвищують ефективність солдатів на полі бою та їхню здатність переносити стрес.

- Вірити у свої сили.

Це не означає, що корисно вважати себе Суперменом - навпаки, потрібно ставити амбітні, але реалістичні цілі і бути готовим до роботи над собою та до того, що результати з'являться не одразу. Важливо відзначати поступовий прогрес і вміти працювати на «стаєрських» дистанціях заради відкладеної винагороди: знамениті «зефірні» експерименти кінця 1960-х — початку 1970-х у США показали, що діти, здатні відмовитися від насолоди зараз для того, щоб отримати вдвічі більшу порцію пізніше, згодом процвітали більше, ніж їх менш витримані однолітки.

- Бути готовими змінюватись.

Не варто сприймати труднощі, що звалилися на вас, як щось, що незворотньо погіршує ваше життя. Багато що залежить від нашої інтерпретації подій та від уміння розділяти те, на що можна вплинути, а на що ні. Світ постійно змінюється, і якісь із колишніх цілей та планів доводиться переглядати. Тимчасове розчарування, ірустрація є цілком природніми, але ці зміни можуть відкрити нові перспективи, якщо зосереджуватися не на негативі, а на максимальній вигоді, яку можна отримати з обставин, що змінилися.

- Використання труднощів як урок.

Не завжди можна перемогти, але в будь-якій ситуації можна чомусь навчитися, якщо бути достатньо відкритим та цікавим. Знаменита цитата Ніцше про те, що те, що нас не вбиває, робить нас сильнішим, може прозвучати болісно для людини, яка щойно пережила трагедію. Проблеми не завжди гартують, а надмірне навантаження може зламати навіть сильну людину. Проте важкі обставини можуть допомогти нам відкрити свої нові сильні сторони. Звичайно, це не обов'язково відбувається відразу і за замовчуванням — для цього потрібна серйозна внутрішня робота та певна частка везіння.

- Не забути дбати про себе.

Психологічна витривалість не означає, що потрібно бути ломовим конем - якщо вчасно розслаблятися і перемикати увагу з проблем на щось приємне, енергії помітно побільшає.

Психологи також рекомендують шукати додаткові методи зберігати душевну рівновагу. Якісь із них можуть бути індивідуальними — наприклад, творчість, особистий щоденник чи духовні практики. Інші мають під собою наукову основу — наприклад, медитація допомагає боротися із тривожністю та розвинути самоконтроль, а аеробні вправи страхують від неприємних наслідків підвищеного рівня кортизолу — «гормону стресу».

Дарія Варламова

 

 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Комплекс рятівника: коли бажання допомогти шкодить

Онлайн-курс «Діалоги без тривоги»

Вебінар «Ігрова діяльність як засіб спілкування дітей та дорослих»