5 міфів про самооцінку

 

Ми звикли детермінувати самооцінку як високу або низьку та ставимося до цього стану як чогось стабільного, перманентного. Насправді ж самооцінка людини дуже ситуативна, а її рівень може змінюватися часто упродовж усього життя.

Які ще міфи про самооцінку існують та чому їх варто позбутися просто зараз, щоб покращити якість свого життя?

 

Міф 1: Завищена самооцінка — ознака нарцисизму.

Високу самооцінку нерідко плутають із марнославством та нарцисизмом, розцінюють як якість виключно негативну. Але чи це так? Якщо дивитися на самооцінку як на ставлення до себе, то висока самооцінка має на увазі позитивне ставлення до себе та прийняття себе цілком і без умов. Це визнання своїх досягнень та адекватне сприйняття своїх недоліків. Якщо подумати, то саме цього прагне психотерапія.

 

Міф 2: Самооцінка — це щось вроджене.

Самооцінка змінюється протягом життя. На неї впливають суспільство, повсякденні успіхи, стосунки з близькими людьми, самопочуття. Вона може змінюватися незалежно від зусиль та бажання людини. А може усвідомлено коригуватися, коли ми працюємо над собою і позбавляємося хибних переконань про себе.

 

Міф 3: Впевненість людини в собі залежить від самооцінки.

Ми звикли сприймати невпевнених у собі людей як людей із низькою самооцінкою. Проте невпевненість у собі передбачає передусім нестійке ставлення до себе. Залежно від оточення та обставин людина може почуватися чудово в одній ситуації та «падати з коня» в іншій. Цілком нормально за певних обставин сумніватися в собі.

 

Міф 4: Самооцінка людини залежить від сприйняття навколишніх.

Якщо люди поряд розумітимуть і підтримуватимуть людину, самооцінка підвищиться. Раціональне зерно в цьому є, але наші потреби належать лише нам. Якщо людина хоче почуватися краще поряд з іншими, їй насамперед варто бути уважною до своїх потреб та бажань, кордонів та стосунків. Зрештою, найважливіша людина у вашому житті — це ви самі. І найважливіші стосунки — це стосунки із собою.

 

Міф 5: Висока самооцінка породжує егоїзм.

У здоровому егоїзмі немає нічого поганого. Навпаки. Найчастіше деструктивні прояви егоїзму властиві людям саме з низькою самооцінкою. Адже коли людині вкрай важлива оцінка оточення, вона сумнівається у своїй «окейності» і вимагає її підтвердження від інших. Саме це і сприймається як нездоровий егоїзм, начебто люди довкола повинні переконувати та підживлювати самооцінку іншого.

Чим щасливіша людина, тим менше вона фіксується на собі й вимагає такого від інших. Вона знаходиться в гармонії із собою й навколишнім світом.

 

Джерело: психологиня Анастасія Сухорукова

 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Вебінар "Рухові активності для дітей із ООП, які можна реалізувати під час перебування в укритті"

Онлайн-курс «Діалоги без тривоги»

Як побороти страх зробити помилку?