Я роблю недостатньо: як перестати «гризти» себе

 

За останній час майже кожен стикався із цим внутрішнім звинуваченням. І це не залежить від того, наскільки багато робиш зараз. Що стоїть за цим звинуваченням?

Це – почуття провини, причому токсичної. Воно починає зсередини з’їдати, раз за разом опускаючи нас з головою у власну «недостатність»:

    «он там люди, як люди – активні, працюють з ранку до ночі, а я і з ліжка встати не можу»,

     «ось ці хлопці та дівчата на передовій, от вони молодці, а з мене яка користь тут?»,

     «так, я щось роблю, але міг/могла б значно більше».

Знайомо?

 З одного боку почуття провини може стимулювати не зупинятися і робити ще більше, ніж ми робимо. Допомагає вижити, об’єднуватися і підтримувати один одного. З іншого – воно навпаки може нас зупиняти, зводячи до стану фрустрації. Замість підйому і мотивації рухатись, ми втрачаємо енергію, бажання щось робити.

 Як бути із цим?

ü Зупиняйтесь і помічайте, що відбувається всередині.

ü  Запитуйте себе: які факти підтверджують, що я дійсно винен?

ü  А які є факти того, що я не винен?

ü  На що я дійсно маю вплив зараз, а на що - ні?

ü  Перерахуйте, а краще запишіть те, що вже зробили. Перш за все для себе і своїх рідних.

ü  Дайте собі відповідь на запитання: якби мій друг або подруга відчували таку ж провину, щоб ти міг їм сказати?

Ви вціліли, змогли зберегти своє життя і здоров’я – це вже велике досягнення сьогодні! Допомогли іншому в чомусь – прекрасно!

 Пам’ятайте, те, що робить кожен з нас для Перемоги варте поваги та визнання.

 Джерело: БФ «Право на захист»

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Комплекс рятівника: коли бажання допомогти шкодить

Онлайн-курс «Діалоги без тривоги»

Вебінар «Ігрова діяльність як засіб спілкування дітей та дорослих»