Профілактика цькуванню в НУШ
Питанню шкільного насильства в
освітньому процесі нової української школи наразі приділено значну увагу.
Наприклад, узгодження національного законодавства зі стандартами ЄС демонструє
прагнення України стати врешті-решт цивілізованою державою. Одночасно помітним
у подоланні насильства узагалі є відповідне пристосування європейських
юридичних практик до вітчизняного нормативного простору.
Цькування як один із різновидів адикції почало активно вивчатись в
Україні в теоретичному та практичному ракурсах не так давно. Деструктивна
небезпечність цього соціального явища зумовлена низкою факторів – поширеністю і
звичаєвістю в різних колективах; причинною зумовленістю та цькуванням – складовою
різних форм протиправної насильницької поведінки; неопрацьованістю інструментів
та механізмів правового регулювання кваліфікації та відповідальності за
вчинення цькування як форми групового насильницького посягання на життя та
здоров’я громадян.
На
жаль, наявність випадків цькування досить часто приховуються адміністрацією та
учительським колективом у новій українській школі з причин репутаційного ризику
або ж просто ігноруванням (байдужістю) ними взагалі. Натомість батьки, з огляду
на долю власних дітей, обирають найпростіші шляхи, переводячи дітей до інших
класів, освітніх закладів та здійснюючи соціальну ізоляцію. Окрім того, мають
місце непоодинокі випадки залученості учительства до ініціації насильницького
процесу як форми зручного групового дисциплінарного впливу, що сприяє ще
більшій поширеності цькування та розгалуженості різновидів жорстокого
поводження учасників й учасниць освітнього процесу.
Посилання на реєстрацію перейти
Джерело: vseosvita
Коментарі
Дописати коментар